КМДА Київська міська державна адміністрація


20 липня 2018

Чому Україна не може провести референдум про вступ до ЄС

В Україні немає закону, який забезпечував би реалізацію гарантованого громадянам права на участь у національному референдумі.

Заяви політиків щодо проведення референдумів про вступ України до ЄС та членство у НАТО  звучать доволі часто. І ще звучатимуть - бо наближаються вибори. Проте сьогодні жоден українець не може взяти участі у подібних референдумах.  

Чому? Бо закону, який забезпечував би реалізацію гарантованого громадянам України права на участь у національному референдумі, немає. Ситуація з місцевими референдумами аналогічна ще з 2012 року. 

Чому так сталося, куди подівся закон про референдум та як можна виправити ситуацію - розповіли Європейському Простору експерти Центру політико-правових реформ, які наразі ведуть роботу над доопрацюванням та адвокатуванням нового демократичного закону про референдум. 

В такій роботі Центру політико-правових реформ (ЦППР) активно сприяє міжнародна організація IFES (Міжнародна фундація виборчих систем) та Європейський Союз. Із жовтня 2017 року організація реалізовує масштабний проект "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади". 

Передісторія або куди подівся закон про референдум

Ще у 2012 році Верховна Рада із грубими порушеннями ухвалила маніпулятивний закон про референдум, який вніс до парламенту член фракції Партії регіонів Дмитро Шпенова. 

Про небезпеку цього закону для конституційної стабільності  в Україні заявляли тоді і громадські організації, і тодішня опозиція, і Венеціанська Комісія. 

З метою скасування і прийняття якісно нового Закону “Про всеукраїнський референдум” у 2013 році було створено Коаліцію громадських організацій “За чесний референдум”, куди увійшов і ЦППР. 

Вже у грудні 2014 року за підтримки Коаліції 57 народних депутатів України увійшли з поданням до Конституційного Суду щодо визнання Закону, ухваленого за часів президентства Януковича, неконституційним. Рішення у справі було прийнято Конституційним Судом України аж 26 квітня 2018 року". 

КСУ чітко вказав на порушення Верховною Радою процедури ухвалення закону і на ухвалення парламентом неконституційних за змістом положень.  

Рішення суду зупинило можливість змінювати Конституцію в неконституційний спосіб – через проведення маніпулятивного національного референдуму. 

“Над скасуванням закону про референдум, що суперечив Конституції і міжнародним стандартам робота велася аж цілих сім років”, - розповів  Європейському Простору Микола Степанов, виконавчий директор "Центру політико-правових реформ".  

ЦППР займався просвітницькою роботою з цього питання: проводив прес-конференції для інформування журналістів, експертні дискусії для інформування громадськості, брейн-ринги «Рятуйте референдум» для студентів. Експерти аналізували проблему і намагалися залучити якомога більше громадян, які не хочуть, щоб їх життями влада маніпулювала через інструмент референдуму.

Депутати не поспішають заповнити правовий вакуум 

Згідно із Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, нова редакція Закону "Про всеукраїнський референдум" мала бути ухвалена ще 2016 року.  Та цього досі не сталося. 

І навіть після квітневого рішення Конституційного Суду парламент не відреагував, хоча б мав негайно розпочати відповідну законотворчу роботу. Тому наразі українці позбавлені гарантованого їм права на участь у національному референдумі.

Експерти Центру політико-правових реформ закликають Верховну Раду невідкладно врегулювати реалізацію конституційного права громадян на участь у всеукраїнському референдумі. Зокрема, йдеться про доопрацювання та ухвалення проекту закону № 2145а.  

Документ був внесений на розгляд парламенту ще у червні 2015 року групою народних депутатів. 

Він повністю відповідає вимогам Конституції та міжнародних стандартів в частині організації та проведення референдумів, враховує рекомендації Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ. 

Цей проект закону напрацьовувався робочою групою, до складу якої входили провідні українські експерти з виборчого та референдумного права. Робота над законопроектом здійснювалась за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). 

Експерти Центру політико-правових реформ вважають, що оскільки жодних справді альтернативних законопроектів до проекту № 2145а в парламенті зареєстровано не було, саме він має бути покладений в основу законодавчих робіт, спрямованих на забезпечення права громадян на участь у всеукраїнському референдумі.  

Хоча законопроект був розглянутий профільним Комітетом Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя майже півроку тому і був скерований до сесійної зали для прийняття рішення щодо нього, депутати не поспішають заповнити правовий вакуум.

Експерти Центру політико-правових реформ  очікують, що Верховна Рада таки виконає свої зобов'язання та ухвалить якісний демократичний закон до чергових парламентських виборів.  

Підтримка Євросоюзу  

Із жовтня 2017 року підтримку ЦППР в реформі референдумного законодавства України, окрім IFES, почав надавати і Євросоюз, зокрема, профінансувавши проект "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади".  

"ЦППР реалізовує проект за фінансової підтримки ЄС, тому що цілі ЄС та Центру співпадають не лише у питаннях референдуму. Зокрема, скасування недемократичного Закону – тому приклад. Це – результат 7-річної планової роботи. У 2018 році Центр, Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) та Євросоюз працювали разом над цим питанням, - говорить Микола Степанов. - Попереду багато роботи та планів з реформування України. Разом – більше шансів на успіх!". 

Проект "Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади" дозволяє впливати на реформування сфер, критично важливих для євроінтеграції України, таких як: конституційна, судова, виборча реформа; фінансування політичних партій; реформа публічної адміністрації, включаючи органи виконавчої влади, державну службу, адміністративні послуги та процедури; реформ органів кримінальної юстиції (поліція та прокуратура), протидія корупції.  

Одна з головних цілей -  посилення ролі громадянського суспільства у реформуванні держави, а саме в реалізації, моніторингу та адвокації реформ у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на місцевому та національному рівнях. 

Партнери 

Слід згадати, що до реалізації проекту з такою великою кількістю напрямків залучені також Центр інформації про права людини, Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Фундація «DEJURE», Офіс зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, ГО "Одеський інститут соціальних технологій" (Одеса), ЛГО "Центр досліджень місцевого самоврядування" (Львів), ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень» (Дніпро), ГО «ЕкспертиЗА реформ» (Харків).

 

euprostir.org.ua



При використанні матеріалів посилання на КМДА обов'язкове.