Останнім часом на території України набувають поширення карантинні організми - амброзія полинолиста, ценхрус малоквітковий, що відображає загальне погіршення екології землі.
Карантинний організм - вид шкідника, збудника хвороби рослини, який може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам, людям та тваринам.
Амброзія полинолиста – це однорічний яровий бур’ян, завезений з Американського континенту. Одна рослина може утворити до 100 тис. насінин, які зберігаються у ґрунті до 20 років.
Амброзія полинолиста засмічує подвір'я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, городи, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок та ставків. На полях амброзія полинолиста засмічує посіви особливо просапних культур, озимих і ярих культур, багаторічних і однорічних кормових трав, технічних культур, а також полезахисні смуги. Переноситься насіння амброзії полинолистої з насіннєвим матеріалом, відходами, соломою, транспортними засобами, тваринами та людиною, розноситься водою під час повені, злив і при зрошенні.
Амброзія – за зовнішнім виглядом схожа на коноплі
- Форма та розмір листків дуже нагадує полин звичайний
- Стебло – міцне, прямокутне, злегка борозенчасте, з густим щетинистим опушенням
- Коренева система стрижнева, веретеноподібна, із сильним розгалуженням
- Розрізняють дві форми амброзії:
- сірувата з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями;
- зелена, розсіяноопушена
Рослини амброзії виробляють величезну кількість пилку та насіння. Квітковий пилок є дуже небезпечним і шкідливим для людини і при вдиханні з повітрям викликає алергійне захворювання – амброзійний поліноз. Хвороба протікає у вигляді різко вираженого алергійного риніту, кон’юнктивіту, бронхіальної астми, мігрені, кропивниці та супроводжується значним знесиленням організму. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале й важке.
Щоб запобігти розповсюдженню амброзії полинолистої на території м. Києва, необхідно:
- Проводити своєчасне виявлення вогнищ амброзії з подальшим її знищенням.
- Прополювання та виривання з корінням в період, коли рослина досягає 15–20 см (травень–липень). У цей час рослина легко виривається і такий спосіб є досить ефективним.
- Скошування рослин в період цвітіння. Більш раніше скошування стимулює рослину – вона швидко відростає та утворює більше насінин.
- Застосування гербіцидів (за погодженням з Міською станцією захисту рослин).
Ценхрус малоквітковий – однорічна рослина. Поширений на піщаних ґрунтах. Сходи ценхрусу з’являються на початку червня, цвітіння припадає на червень–вересень, насіння достигає у вересні. Одна рослина утворює близько 2000 насінин.
Ценхрус малоквітковий має пряме, потовщене, здатне укорінятися в нижніх вузлаx стебло, висотою 20- 60 см. Листки - лінійно-ланцетні або ланцетні, язичок у вигляді білуватих війок, без вушок. Суцвіття - переривчаста волоть, що складається із 8-15 колосків, покритих довгими гострими шипами; буруватого або жовто-.зеленуватого кольору. Коренева система - мичкувата . Насіння. Плід - зернівка.
Ценхрус малоквітковий завдає шкоди рослинництву і тваринництву (колючи колоски викликають пухлини та язви; попадаючи разом з кормом в ротову порожнину тварин, псують овечу вовну, одяг людей).
Щоб припинити розповсюдження ценхрусу на території м. Києва, необхідно:
- Своєчасно виявляти вогнища ценхрусу.
- Прополювання з червня по вересень.
- Застосування гербіцидів (за погодженням з Міською станцією захисту рослин).
Шановні мешканці, керівники підприємств, установ та організацій! Просимо Вас з великою відповідальністю поставитись до проблеми поширення карантинних рослин у нашому місті. Адже саме завдяки своєчасному виявленню та знешкодженню цих рослин ми зможемо перешкодити їх розповсюдження!
Сектор екології
